American Sonnet For The Woman Who Is A Journalist Poem by Susan J Cook

Susan Cook

American Sonnet for the Woman Who Is a Journalist

(For G.I., T.G., M.L.K. and the Women Journalists of Ukraine)

The moral righteousness of the human

spirit gradually appears as suffering,

a dark spot on the lungs, another strand

of fatigue. Her sustenance, enough, brings

the heaviness to us differently. Just there,

in her questioning, we see physical

intricacies of transformation. This

is how evil spreading its miserable

inhumanity begins to change. This

is how goodness brings itself to the small

crevice inside, asleep, reawakened,

rising from the body's cellular call

compassion, for all who are forsaken.

The softened voice speaks as if her bones find

words, chiseled there by those buried alive.

Susan Cook

Американський сонет для жінки, яка є журналісткою

(Для G.I., T.G., M.L.K. та Жінок-журналістів України)

Моральна справедливість людини

дух поступово постає як страждання,

темна пляма на легенях, інше пасмо

від втоми. Її прожиток, досить, приносить

тяжкість для нас різна. Просто там,

в її запитаннях ми бачимо фізичну

тонкощі перетворення. Це

як зло поширює своє жалюгідне

нелюдяність починає змінюватися. Це

це те, як добро приносить себе малим

щілина всередині, заснув, прокинувся,

що піднімається від клітинного дзвінка організму

співчуття до всіх покинутих.

Пом'якшений голос говорить так, ніби її кістки знаходять

слова, висічені там тими, хто похований заживо.